Дитинство

Ларису Косач народили 23 лютого 1871 року в Новоград-Волинській і охрестили її на десятий день життя. У дитинстві вона вчилася читати вже у 4 роки і мала дуже близькі стосунки зі своєю родиною, зокрема зі своїми братами, яких називала спільним ім'ям Мишелосіє.В її житті було багато подій та важливих моментів, таких як відвідини М. Драгоманова, навчання у Києві та початок письменницької діяльності. Також варто відзначити, що вона захворіла на туберкульоз кісток, але змогла подолати цю недугу та продовжувала навчання та літературну діяльність.

Юність

З 13 років (1884) Лариса Косач почала активно писати вірші. Її перші твори були опубліковані в галицьких українських часописах, таких як "Зоря", "Дзвінок", і "ЛНВ". В цей період вона вперше використала псевдонім "Леся Українка".Леся також мала художній талант і брала уроки живопису у Київській Рисувальній школі Олександра Мурашка. Проте, багато її освіти було здобуто самостійно, з допомогою її матері.Лариса була багатомовною особистістю, яка володіла не тільки слов'янськими мовами, такими як українська, російська, і польська, але і англійською, німецькою, французькою, італійською, давньогрецькою, та латинською мовами. Вона також намагалася вивчати грузинську, шведську, і іспанську. Тому вона часто виконувала переклади літературних творів, включаючи твори Гоголя, Тургенєва, Міцкевича, і багатьох інших.Серед її близького оточення були видатні вчені та громадські діячі, такі як М. Драгоманов, В. Антонович, М. Старицький, М. Лисенко, і М. Ковалевський.У 1888 році народилася сестра Ізидора, яку Леся дуже любила і яку вона багато разів доглядала та рятувала від хвороби.

Кар’єра

Лариса Косач активно писала вірші з 13 років, і її творчий розвиток супроводжували зустрічі з видатними культурними постатями Західної України, такими як Іван Франко та Ольга Кобилянська. Після знайомства з М. Драгомановим її світогляд став більш соціально-політичним. Вона також розвивала особисті стосунки зі Сергієм Мержинським та Климентом Квіткою, з якими одружилася. Не менш важливою була її дружба з Ольгою Кобилянською. Подорожі по Європі і Росії збагачували її культурний багаж.

Останні роки життя

У січні 1907 року Леся Українка і її сестру Ольгу арештували без вагомих причин, але їх випустили через ніч. Пізніше Леся переїхала до Києва та подорожувала з чоловіком Климентом Квіткою, відвідуючи Крим та Єгипет. У цей час вона продовжувала свою літературну роботу, пишучи поезії та драми. Її здоров'я погіршилося, і вона померла в Грузії 1 серпня 1913 року у віці 42 років. Її похорон відбувся без участі духовенства, як вона бажала, але священики все ж брали участь у церемонії. Її могила на Байковому кладовищі в Києві є національною пам'яткою.